Тадалафіл інструкція із застосування

Огляд Тадалафілу

Тадалафіл — це фармакологічний агент, що належить до класу інгібіторів фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ-5). Препарат застосовується у терапії еректильної дисфункції (ЕД), симптоматичного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), а також легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ). Завдяки його тривалому терапевтичному ефекту, тадалафіл здобув визнання як препарат із широким терапевтичним вікном.

Фармакодинаміка і механізм дії

Тадалафіл забезпечує інгібування ФДЕ-5, що сприяє акумуляції циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) у гладком’язових клітинах судин. Цей процес індукує розслаблення гладких м’язів, що веде до збільшення кровотоку до кавернозних тіл статевого члена при сексуальній стимуляції. У разі легеневої гіпертензії механізм дії полягає у зниженні тиску в легеневих артеріях за рахунок вазодилатації.

Показання до застосування Тадалафіла

• Лікування еректильної дисфункції у чоловіків;
• Терапія симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози;
• Легенева артеріальна гіпертензія (III клас тяжкості за класифікацією ВООЗ);
• Інші терапевтичні показання за рішенням лікаря.

Рекомендації щодо дозування Тадалафілу

1. При еректильній дисфункції:
   • Одноразове застосування: 10–20 мг, прийом за 30–60 хвилин до планованого статевого акту.
   • Максимальна ефективність спостерігається протягом 36 годин після прийому.
2. Щоденна терапія:
   • Для регулярного лікування: 2,5–5 мг один раз на добу незалежно від сексуальної активності.
3. Легенева артеріальна гіпертензія:
   • Оптимальна доза становить 40 мг на добу, розподілена на два прийоми або одноразово.
4. Специфіка прийому:
   • Препарат приймається перорально, запиваючи водою.
   • Ефективність препарату не залежить від прийому їжі.

Побічні реакції Тадалафіла

Тадалафіл демонструє високу переносимість, але можливі наступні побічні ефекти:

• Часті: міалгія, головний біль, диспепсія, приливи крові до обличчя.
• Менш поширені: транзиторні порушення зору, гіпотензія, закладеність носа.
• Рідкісні: пріапізм, алергічні реакції, тахікардія, синкопальні стани.

У разі виникнення тяжких побічних реакцій рекомендовано негайно звернутися до медичного закладу.

Протипоказання застосування Тадалафіла

• Гіперчутливість до тадалафілу чи інших компонентів;
• Одночасний прийом нітратів чи донаторів оксиду азоту;
• Стабільна або нестабільна стенокардія;
• Декомпенсована серцева недостатність або неконтрольована артеріальна гіпертензія;
• Хронічна ниркова чи печінкова недостатність важкого ступеня.

Взаємодія Тадалафіла з іншими лікарськими засобами

• Інгібітори CYP3A4 (кетоконазол, ритонавір) значно підвищують концентрацію тадалафілу в плазмі крові.
• Нітрати: комбінований прийом призводить до ризику тяжкої гіпотензії.
• Антигіпертензивні препарати: можливе посилення їх дії.
• Спиртні напої: комбіноване вживання може підсилити прояв побічних ефектів.

Тадалафіл: спеціальні застереження 

• Тадалафіл не індукує ерекцію за відсутності сексуальної стимуляції.
• Не рекомендовано керувати транспортними засобами протягом декількох годин після прийому через ризик запаморочення.
• У пацієнтів із хронічними захворюваннями обов’язково проконсультуватися з лікарем перед початком лікування.

Умови зберігання Тадалафілу

• Препарат слід зберігати при температурі до 25°C у сухому, темному місці.
• Уникати прямого доступу дітей.
• Заборонено використовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Тадалафіл є препаратом вибору для пацієнтів із різними формами еректильної дисфункції, симптомами ДГПЗ або легеневою гіпертензією. Завдяки його доведеній ефективності, тривалості дії та хорошому профілю безпеки, тадалафіл є надійним рішенням для поліпшення якості життя пацієнтів. Перед застосуванням обов’язкова консультація з лікарем для забезпечення оптимального терапевтичного ефекту.